Німеччина та Франція пропонують Україні статус “асоційованого члена” або “інтегрований статус держави”. Що конкретно містить їх пропозиція, як її сприймають у Києві та чи стане така модель дієвим прискорювачем інтеграції чи лише черговою формою затягування процесу? Суть особливого формату Німеччина та Франція виступили з ініціативою створення особливого формату інтеграції України до ЄС, що передбачає поступове зближення без негайного надання статусу повноправного члена. Запропоновані моделі, де Берлін ініціює статус “асоційованого члена”, а Париж пропонує схожу модель, називаючи її “інтегрованим статусом держави”, дають змогу українським представникам долучатися до обговорень на високому рівні, проте позбавляють права голосу та прямого доступу до бюджетних ресурсів блоку на початковому етапі.
Пояснюючи свою позицію щодо створення нових форматів, європейські лідери наголошують на тому, що ЄС потребує часу для внутрішньої підготовки до розширення. “Ми всі прекрасно знаємо, що процес, який дозволить Україні приєднатися до ЄС, насправді займе кілька років, а можливо, і кілька десятиліть”,- каже президент Франції Еммануель Макрон. На його думку, такий підхід дає змогу структурувати континент з точки зору безпеки та енергетики ще до завершення всіх офіційних процедур. Своєю чергою канцлер Німеччини Олаф Шольц також аргументує цю пропозицію необхідністю реформ. “Хто виступає за розширення ЄС на схід, той повинен виступати і за реформування ЄС. Геополітична Європа – це не лише слова, це має стати реальністю”,- сказав він. Важливим аспектом цих пропозицій є безпековий компонент. Як пише Financial Times, “полегшений” формат членства може включати положення про взаємну оборону ЄС. Видання зазначає, що така норма “може бути фактично застосована за допомогою однієї лише політичної заяви”, що дозволило б надати Україні вагомі гарантії безпеки ще до офіційного завершення процедури вступу. Реакція Києва Україна висловлює серйозні побоювання щодо нової пропозиції. Як повідомило Financial Times з посиланням на анонімного українського чиновника, Київ побоюється, що будь-яку пом’якшену концепцію втомлені від війни українці сприймуть як недостатню заміну справжньому членству. Хоча представник України і визнав у коментарі для видання, що деякі елементи ініціатив Франції та Німеччини “можуть бути корисними”, загальний настрій залишається скептичним.
Чинний очільник МЗС України Андрій Сибіга під час виступу на Раді ЄС чітко окреслив бачення Києва. “Членство України в ЄС наблизить мир, зміцнить ЄС, дасть Україні ще одну гарантію безпеки та створить умови для економічного зростання в Європі. Це є ключовим елементом нової архітектури безпеки Європи. Доля та мир Європи сьогодні вирішуються в Україні. І за дуже високу ціну”, – сказав він. У Києві наголошують, що будь-які проміжні етапи мають лише посилювати шлях до мети, адже Україні потрібна енергія реальної інтеграції, а не лише символічні пільги.
Цю позицію підтверджує і заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, який різко висловився проти спроб підмінити реальний вступ проміжними етапами. “Хочу наголосити: нам не потрібно ерзац-членство. Коли ми чуємо про light membership – точно ні. Будь-які посилання на те, що інші країни вступали 10, 15, 20 років – не спрацьовують. Вступ України буде зовсім в інших геополітичних умовах”, – сказав він. Європа зробила крок назад Цікаво, що на початку року, в кулуарах Єврокомісії обговорювали концепція “зворотного розширення” і вона була значно радикальнішою за нинішню пропозицію Парижа та Берліна. Основна ідея “зворотного розширення” полягала в тому, щоб надати Україні юридичне членство вже у 2027 р., але з умовою, що права (право голосу, субсидії) з’являтимуться поступово, у міру виконання реформ. Тобто країна спочатку входить у двері ЄС, а потім доводить відповідність стандартам.
Пропозиція Німеччини та Франції щодо “асоційованого члена” або “інтегрованого статусу” є обережнішою відповіддю на цей радикальний план, який більшість європейських столиць у підсумку відхилили. На відміну від “зворотного розширення”, франко-німецька модель не дає Україні статусу повноправного члена “авансом”. Вона пропонує лише зовнішнє коло інтеграції, де Україна присутня на зустрічах, але юридично залишається за порогом союзу до повного завершення всіх бюрократичних процедур. Якщо “зворотне розширення” було спробою зламати систему заради швидкості, то ініціатива Берліна та Парижа – це спроба зберегти систему, давши Києву лише символічне місце за столом.
Порівнюючи ці підходи, можна сказати, що “зворотне розширення” фокусувалося на юридичному факті членства як політичному сигналі, тоді як пропозиція Берліна та Парижа робить ставку на “символічні пільги” та безпекові гарантії без реальної зміни правового статусу України в ієрархії ЄС. Це підтверджує побоювання українських дипломатів, що такий “полегшений” формат є кроком назад порівняно з амбітними планами прискореного вступу, оскільки він усуває головну перевагу членства – можливість прямо впливати на рішення ЄС. Чому ЄС боїться розширення Скепсис ключових столиць ЄС щодо розширення зумовлений страхом перед внутрішньою дестабілізацією союзу та зростанням популярності правих популістів. Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія побоюються повторення дебатів про “польського сантехніка”, коли приплив дешевої робочої сили стає інструментом ксенофобської риторики. Окрім економічних тривог, Брюссель відчуває травму від поведінки Угорщини, що змушує лідерів ЄС боятися нових членів, які можуть роками блокувати спільні рішення та руйнувати демократичні стандарти зсередини.
Саме тому Берлін і Париж виступили з ініціативою “асоційованого членства” як обережної альтернативи прискореному вступу. Цей формат дозволяє тримати Україну в орбіті ЄС та надавати безпекові гарантії без офіційної зміни кордонів блоку. Така модель допомагає лідерам уникнути болісних дискусій про перерозподіл бюджету та право голосу, які зараз є політично токсичними для їхніх виборців. “Вступ України до ЄС у 2027 р. є неможливим. Процес членства залежить від двох конкретних речей – досягнення миру та проведення реформ”, – прямо заявила єврокомісар з питань розширення Марта Кос. Київ все ще розраховує на швидке повноправне членство як єдину дієву гарантію безпеки, проте пропозиція Парижа та Берліна має вагомий плюс у вигляді можливості негайно залучити Україну до оборонної архітектури ЄС і політичних консультацій, не чекаючи десятиліть на завершення всіх економічних реформ.
Вікторія Хаджирадєва
