У Росії більше не приховують цензуру, а відкрито її демонструють: у книжках з’явився так званий “блекаут” – фізичне закреслення фрагментів тексту. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України в неділю, 10 травня.
“Цензура в російській книжковій індустрії після початку повномасштабної війни проти України набула системного й безпрецедентного характеру, трансформувавши не лише ринок, а й саму природу тексту як культурного продукту”, – зауважили у розвідці.
Якщо раніше у Росії втручання держави обмежувалося вибірковими заборонами чи тиском на окремих авторів, то нині це масштабна інфраструктура контролю, що охоплює весь цикл книговидання: від рукопису до полиці магазину.
Ключовою ознакою нової реальності стала поява так званого “блекауту” – фізичного закреслення фрагментів тексту. Нині це стало візуальним символом цензури, яка більше не приховується, а відкрито демонструється. У результаті читач отримує не цілісний твір, а фрагментований.
Причина – різке посилення законодавчих обмежень. Під заборону або жорстку модерацію у Росії потрапили будь-які згадки про війну, критика російської агресії, теми ЛГБТК+, еміграції, деколоніального дискурсу, описи, пов’язані з наркотиками чи самогубством. Унаслідок цього тисячі книжок перевіряються, маркуються або вилучаються з продажу. Цензура застосовується незалежно від часу написання твору, навіть класика світової літератури піддається так званому очищенню через нові переклади або перевидання.
Деякі російські видавництва вдалися навіть до використання штучного інтелекту для виявлення небажаного контенту. Алгоритми аналізують тексти на предмет ризиків, часто помилково ідентифікуючи звичайні слова чи контексти як порушення. Це призводить до абсурдних ситуацій, коли під заборону можуть потрапити звичайні сцени або навіть окремі слова. Водночас остаточне рішення залишається за редакторами та юристами, які змушені діяти в умовах високих ризиків – від штрафів до кримінального переслідування.
“Блекаут” як поетичний прийом історично використовувався в мистецтві як форма протесту або переосмислення тексту. Однак у сучасній Росії він набув протилежного значення: замість викриття прихованого змісту він служить інструментом його приховування. При цьому Кремль не врахував, що в цифрову епоху читач легко може знайти оригінальний текст. Натомість створюється інший ефект – нормалізація відсутності. Чорні рядки стають звичними і сприймаються як частина правил гри.
У підсумку, кремлівська цензура чинить так, що книжка перестає бути джерелом знань і перетворюється на об’єкт ідеологічної обробки, де навіть відсутність тексту має політичне значення”, – заявили у розвідці.
Нагадаємо, на п’ятому році повномасштабної війни понад 71% українців продовжують регулярно переглядати російськомовний контент, і майже чверть з них роблять це на щоденній основі.