Реакція на хронічний стрес Після російських ракетно-дронових обстрілів багато українців стикаються з однаковою проблемою: заснути важко, серед ночі виникають різкі пробудження, а організм ніби не відпочиває навіть після восьми годин у ліжку.
Причиною є не “слабкість”чи поганий режим, а постійна активація системи виживання. Фахівці кажуть, що це нормальна реакція нервової системи на хронічний стрес.
Коли людина чує вибухи, сирени або постійно очікує небезпеку, мозок запускає реакцію “бий або тікай”. У кров викидаються адреналін і кортизол*, тобтогормони, котрі допомагають швидко реагувати на загрозу.
У короткій перспективі це рятує життя. Але якщо такий стан триває тижнями чи місяцями, нервова система перестає нормально перемикатися у режим відновлення.
Саме тому після обстрілів люди часто прокидаються від найменшого шуму, не можуть “відключити”думки перед сном, бачать тривожні сни, відчувають прискорене серцебиття ввечері й прокидаються розбитими навіть після довгого снутощо.
За словами лікарів, ігнорувати це небезпечно. Адже хронічне недосипання підвищує ризик проблем із серцем, тиском, пам’яттю, концентрацією, імунітетом та психічним здоров’ям.
Тривалий дефіцит якісного сну також посилює тривожність і виснаження нервової системи, тобто хибне коло таким чином замикається. Що реально допомагає відновити сон після стресу 1. Дайте мозку сигнал, що загроза минула*
Після нічної атаки організм може залишатися у стані бойової готовності ще багато годин. Тому важливо фізично “заземлити”себе.
Допоможуть у цьому повільне дихання, теплий душ, приглушене світло, тиха музика, і навіть розтяжка або ж коротка прогулянкаперед сном.
Медики констатують зокрема, що навіть 10 хвилин спокійного дихання допомагають знизити активність симпатичної нервової системи, яка відповідає за викид адреналіну.
2. Не засинайте під новини
Постійний скролінг Telegram-каналів і моніторинг загроз підтримують мозок у стані тривоги.
Саме тому Центр з контролю та профілактики захворювань США (CDC – одна з головних державних установ у світі у сфері громадського здоров’я)рекомендує робити інформаційні паузи та обмежувати потік негативних новин, особливо ввечері.
При цьому оптимально – не читати новини хоча б за одну годину до сну.
3. Відновіть контроль над режимом(досипати вдень не варто)
Під час війни режим збивається майже у всіх. Але мозок любить передбачуваність, і якщо засинати та прокидатися приблизно в один і той самий час, організм поступово починає виробляти мелатонін стабільніше.
