Суцільні антирекорди За оцінками НАН України, на 1 січня 2022 року чисельність населення України в кордонах 1991 року становила 42 мільйони людей, на серпень 2023 року – 36,3 мільйона, з яких на підконтрольних українській владі територіях – 31,5 мільйона.
В уряді прогнозують, що населення України може сильно скоротитися: до 28,9 мільйона на 2041 рік і до 25,2 мільйона на 2051-й.
Однією з головних загроз демографічному розвитку України є швидке скорочення чисельності населення: смертність перевищує народжуваність, а трудова міграція стала масштабною. Станом на вересень 2024 року, за оцінками ЦРУ, Україна стала першою серед країн з найнижчою народжуваністю та серед держав з найвищою смертністю у світі. В ООН додали, що від початку повномасштабної війни населення нашої держави скоротилося на 10 мільйонів, тобто приблизно на чверть від загальної кількості.
Як зауважив заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладунв інтерв’ю РБК-Україна, щоб населення не скорочувалося за рахунок природного чинника, 100 жінок мають народжувати 210-220 дітей. Йдеться про українок репродуктивного віку, у демографії – це від 15 до 49 років.
Однак, за його словами, слід врахувати, що є жінки, які не хочуть мати дітей, деякі не можуть народжувати через хворобу. Тому решті українок потрібно народжувати десь по три дитини, щоб населення не зменшувалося.
Однак наразі такий показник має вигляд недосяжного. Перша заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак під час конференції “Демографічне майбутнє України: стратегія стійкості та відновлення. Бачення громадянського суспільства” заявила, що наразі коефіцієнт народжуваності в Україні становить 0,9 дитини на одну жінку. Це антирекордний показник.
За її словами, міжнародний показник відтворення населення становить 2,2 дитини на одну жінку дітородного віку, а в країнах ЄС такий показник у середньому сягає 1,5. Марчак каже, що до початку повномасштабної війни коефіцієнт народжуваності в Україні становив 1,16, а зараз він упав до антирекордного показника.
Заступниця глави Мінсоцполітики вказує, що низька народжуваність разом із масштабною зовнішньою міграцією призвели до стрімкого дорослішання населення країни. Так, лише за кілька останніх років середній вік українців із 41 року збільшився до 45.
І на це варто звернути окрему увагу. Локомотив економіки – під загрозою На тій же конференції “Демографічне майбутнє України” засновник і генеральний директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький порахував, що за даними 2019 року в Україні було близько 3,1 млн людей віком 25-29 років та майже 1,8 млн – 15-19 років. Тобто, за тодішніми прогнозами, коли 15-річні досягнуть 25 років, ця вікова категорія скоротиться приблизно на 1,3 млн осіб.
Глібовицький підкреслює, що саме група 25-29 років є найважливішою для української економіки. Це локомотив попиту на товари, послуги та нерухомість, ці люди є драйверами економіки. Але скоро замість 3 млн їх лишиться 1,8 млн.
При цьому Глібовицький зауважив, що це дані ще до початку повномасштабного вторгнення, тоді як зараз демографічна ситуація значно погіршилася. В тому числі і в категорії тих, кому станом на сьогодні виповнилося від 15 до 19 років. “Ми ж з вами розуміємо, що в умовах війни роблять батьки, коли їхнім дітям стає 16-17 років? Вони їх вивозять за кордон. Відповідно, ми вже зараз можемо припустити, що оця кількість із 3 млн з лишком незабаром впаде взагалі під 1 млн. Що це фактично означає? Це означає, що в української економіки зламається локомотив”,- наводить слова експерта Укрінформ. Він додав, що за певними проявами цього тренду вже можна спостерігати на прикладі прикордонних територій – у Сумах чи Херсоні. На тлі збереження приблизної тієї самої чисельності населення там почалися помітні структурні зміни: зникли молоді люди, зникли сім’ї дітородного віку, з’явилася велика кількість старших людей та людей, які потребують соціальної чи іншої допомоги.
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова теж попереджає: Україна дуже сильно втрачає потенціал демографічного зростання. На експертному форумі “Психічне здоров’я нації та реабілітація військових і цивільних під час війни: спільна справа держави, бізнесу та громадянського суспільства” аналітик зауважила, що демографічні втрати внаслідок війни в Україні сягають 10 млн осіб, приблизно 4,5 млн з них перебувають як біженці за межами України. Однак лише 6% всього населення від цих мігрантів становлять особи старше 65 років.
Лібанова зауважує, що в Україні процес старіння і так був доволі інтенсивний. Тепер він значно посилився. “Ми втратили безпосередньо на сьогодні 10 млн осіб і значна частина цих осіб – це молодь”,- заявила вона. Постає питання: чи можливо хоча б трошки вибратись з наявної демографічної ями? Зламати негативний тренд Як зазначив Гладун, щоб покращити демографію в Україні слід більше допомагати молодим українським сім’ям, впроваджувати програми підтримки, повернути часи, коли допомога на дитину залежала від черговості народжуваності. Скасування цієї форми виплат погано вплинуло на демографічний розвиток, пояснює Гладун.
На думку демографа, слід підвищувати розмір допомоги при народженні, створювати умови гнучкого робочого дня для матерів із дітьми. “Ми повинні спиратися на свої сили і ресурси, інакше майбутнього в країні не буде. Тому що через 100 років в Україні не залишиться українців у нашому сучасному розумінні”,- зробив прогноз експерт. Щодо виплат, то наразі в Україні існує декретна допомога, однак суми не те, щоб великі. Після народження дитини (або усиновлення) загальна сума допомоги від держави становить 41 280 грн. Але виплачують не все одразу:
Розмір такої допомоги не залежить від кількості дітей у сім’ї.
Наразі в Україні лише планують запровадити одноразову виплату 50 тисяч гривень усім жінкам, які народили дитину, та реформувати систему підтримки сімей. При цьому, як і раніше, при народженні дитини буде видача одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”. Очікується, що такий крок має підвищити рівень народжуваності та створити умови для активної участі батьків у ринку праці.
А поки уряд планує, експерти міркують над іншими варіантами того, як покращити демографічну ситуацію в Україні. Але ці міркування переважно стосуються часу після війни. По-перше, не виключено, що частина нинішніх біженців повернеться з-за кордону. Втім поки невідомо, скільки таких людей може бути. Як зазначає Гладун, це залежатиме від умов, на яких закінчиться війна, чи будуть люди тут працевлаштовані та чи збереглося їхнє житло. А також як українці встигли обжитися за кордоном й яка буде політика тих країн щодо біженців.
Наразі відомі лише результати опитувань, згідно з якими 25% біженців кажуть, що вони точно залишаться за кордоном, 25% – що вони точно повернуться, а ще 50% не визначились.
По-друге, не виключено, що в Україну прибуватимуть мігранти з інших країн, які допоможуть вирівняти ринок праці. Втім Гладун скептично ставиться до думки, що ці люди можуть збільшити чисельність населення в Україні. Він додав, що за досвідом інших країн мігранти зазвичай мають таку ж демографічну поведінку як у корінного населення. Тобто активно народжувати вони не будуть.
А от президент Володимир Зеленський під час зустрічі зі студентською спільнотою Сумського державного університету переконаний: народжуваність виросте лише тоді, коли в Україні буде безпечно. Навіть питання фінансового заохочення президент вважає не головним. “Взагалі я розумію, що закінчиться війна – буде “бум”. Я в цьому впевнений. Будуть люди повертатися, впевнені в завтрашньому дні і впевнені в майбутньому, в Україні”,- заявив він. Валерія Шипуля