Кабінет міністрів подав до Верховної Ради програму діяльності, яка передбачає відкриття всіх переговорних кластерів з ЄС у 2026–2027 роках та готовність до їх закриття вже у 2027-му. Наскільки реалістичні ці плани і чи лише від України залежить, наскільки швидким буде наш шлях до ЄС? Євроінтеграційні плани уряду 17 серпня 2026 р. уряд затвердив Програму діяльності Кабінету міністрів і подав її до Верховної Ради. Парламент має розглянути її найближчим часом.
Документ визначає основні завдання уряду, зокрема щодо євроінтеграції та вступу України до ЄС. “Однією з операційних цілей віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції є проведення переговорів про вступ України до ЄС за всіма переговорними кластерами, проведення переговорів та перехід до підготовки Договору про вступ України до ЄС”, – йдеться в Програмі діяльності уряду. Серед головних завдань у сфері євроінтеграції – відкрити у 2026–2027 р.р. переговори за кластерами 2 “Внутрішній ринок”, 3 “Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток”, 4 “Зелений порядок та стале з’єднання” та 5 “Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості”.
Уряд також планує у 2027 році забезпечити готовність до закриття всіх переговорних розділів і розпочати підготовку проєкту Договору про вступ України до ЄС. Якою є ситуація зараз? Наразі Україна відкрила два кластери. Перший кластер Міжурядова конференція (IGC) – орган, створений для переговорів про вступ до ЄС, започаткувала 15 червня 2026 р. Шостий кластер вступних переговорів з Україною було відкрито 14 липня 2026 р.
Та проблема у тому, що решта переговорних блоків лишається закритими. Перепоною стала Угорщина. Тривалий час Будапешт блокував відкриття абсолютно всіх переговорних кластерів на технічному рівні. Проте згодом угорська сторона розблокувала та погодилася зняти вето з 6-го кластера “Зовнішні відносини”, аргументуючи це тим, що питання зовнішньої політики та торгівлі становлять менший ризик для внутрішнього ринку ЄС.
Водночас Будапешт залишив заблокованими інші блоки. Зокрема, під час засідання робочої групи Ради ЄС 17 липня 2026 р. Угорщина категорично відмовилася віддати свій голос за відкриття 2-го (“Внутрішній ринок”) та 3-го (“Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”) кластерів для України.
Наразі Угорщина продовжує тримати на паузі відкриття 2, 3, 4 та 5 кластерів для України, аргументуючи свій демарш небажанням надавати Україні пріоритет порівняно з кандидатами Західних Балкан. “Україна не повинна отримувати більш сприятливого ставлення, ніж країни-кандидати із Західних Балкан, які роками виконували вимоги ЄС щодо вступу. Угорщина виступає проти будь-якої прискореної процедури вступу України до ЄС”, – заявив Золтан Ковач, міжнародний представник уряду Угорщини та державний секретар з міжнародних комунікацій. Тож інші держави-члени ЄС змушені шукати компроміси, аби зрушити переговорний процес з мертвої точки. Наскільки реалістична програма? Наразі влада вважає свою програму цілком реалістичною. Зокрема віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов розраховує на завершення процесу відкриття всіх переговорних кластерів вже цієї осені. Він наполягає, що Україна може швидко завершити вступні переговори і виконати чітко визначені критерії для закриття кластерів. “Я виходжу з того, що пройти переговорний процес реалістично за півтора року. Тож кінець наступного року – це амбіційна, але реалістична мета”, – заявив він. Віцепрем’єр нагадав, що Україна вже визначила загальний обсяг необхідної законодавчої роботи станом на зараз – він прописаний у національній програмі адаптації. За його словами, йдеться про необхідність схвалити 1699 актів права, та ухвалити близько 300 законопроєктів.
Посадовець нагадав про відсутність будь-яких технічних перешкод, оскільки вся підготовча робота повністю завершена, що дозволяє запустити всі кластери навіть за один день.
Хоча угорська сторона досі утримує вето на цей процес, урядовець висловлює стриманий оптимізм, відзначаючи суттєве покращення взаємодії з Будапештом.
За його оцінками, цілком реалістично відкрити два кластери у вересні, а решту двох – у жовтні або щонайменше протягом осіннього періоду. Ченцов наголосив, що такий часовий графік є повністю обґрунтованим і базується виключно на виконанні Україною всіх необхідних критеріїв, а не на пільговому чи прискореному сценарії.
Тож у відповідь на зауваження щодо неприпустимості поспіху чи відсутності подібних прецедентів в історії ЄС українська сторона зауважує, що повністю виконала власну “домашню роботу” і спирається на реальні результати, а не на статус країни, яка перебуває у стані війни.
Своєю чергою прем’єр-міністр Сергій Корецький назвав стратегічним пріоритетом якнайшвидший рух України до членства в ЄС та продовження реформ, розпочатих попередніми урядами. Він підкреслив, що для успішного ухвалення необхідних євроінтеграційних законів вкрай важливою є тісна та узгоджена співпраця між виконавчою та законодавчою гілками влади. “Без синхронної злагодженої роботи уряду з парламентом не буде тієї достатньої й необхідної кількості законопроєктів, які ведуть нас до ЄС”, – наголосив очільник уряду. Водночас у ЄС не всі налаштовані так оптимістично. Зокрема, прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін – країни, яка наразі головує в ЄС, – пов’язав очікувану затримку з відкриттям останніх переговорних кластерів про вступ України з необхідністю подальшого прогресу в реформах.
Політик підкреслив, що мета ірландського головування полягає у відкритті всіх переговорних блоків до кінця року, і для цього найближчим часом потрібно запустити кластери 2 та 3. Однак відкриття 4 і 5 кластерів, за його словами, затримається, адже такий графік є найбільш реалістичним. Відзначаючи зусилля Києва, очільник уряду Ірландії наголосив на важливості продовження реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією, а також згадав, що після російського вторгнення атмосфера довкола розширення ЄС суттєво змінилася, хоча фундаментальні виклики нікуди не зникли.
Мартін зауважив, що країни Західних Балкан тривалий час прямували до своєї мети, проте так і не змогли перетнути фінішну лінію, і в ЄС це чудово розуміють.
Очільник ірландського уряду підкреслив, що європейські столиці й надалі прагнуть ретельно зважувати свої рішення з цього приводу, однак обраний нині підхід він вважає цілком реалістичним. “Ви маєте прогрес. Але потрібно переконати інші країни”, – підсумував Мартін. Вікторія Хаджирадєва
